ПI АР

ХВАЛИ МЕНЕ МОЯ ГУБОНЬКО!
   
     
ХАЙ ЖИВЕ ФЕСТИВАЛЬ!
"... - На завершення розмови «шкурне» запитання: Дубно на фестивалі представляв гурт “Без Голови” - ваші враження від цієї команди?
- Я дуже високої думки про цей гурт. Звичайно, подекуди проглядається певна музично-тематична незрілість, але разом з тим відчувається досить серйозний потенціал. Якщо хлопці наполегливо працюватимуть над вдосконаленням музичної форми, сподіваюсь, на наступному фестивалі мова піде про серйозніші відзнаки, хоча вони отримали диплом у спеціальній номінації - “Приз глядацьких симпатій”. Але прошу зауважити, це зовсім не реверанс у бік дубенської публіки, а справді професійна та об’єктивна оцінка."
З інтерв'ю голови журі фестивалю "Тарас Бульба"
Юрія Шаріфова газеті "Скриня"
№29, 17.07.2003 р.
Розмовляла Інна Москальчук

“ТАРАС БУЛЬБА”- ШОУ МАЄ ПРОДОВЖУВАТИСЯ!
"... Несамовите волання публіки, що з невеличкими перервами супроводжувало перший фестивальний вечір, досягло свого апогею після опівночі. Перед ясні очі дубенчан постав гурт "Без Голови"... що тут почалося! Натовп щільним кільцем оповив сцену, загорілися запальнички, почали літати футболки! Всі три пісні не змовкав захоплений голос молодих дубенчанок і дубенчан. Своє - найкраще!"
Олексій Цибочкін
Газета “ВІК” №29, 10.07. 2003 р.

ПЕРШИЙ ПІШОВ!
Минулої суботи у культурному житті міста відбулася непересічна подія. В пивному барі "Альт" пройшла презентація першого диску дубенського гурту "Без Голови".
Альбом був записаний у Рівному, на студії відомої рок-команди "Bram Stoker". На диску вмістилося тринадцять пісень. Переважна більшість з них широкому загалу ще мало відомі. Втім, є в альбомі й "Конопелька", яка звучала торік на фестивалі "Тарас Бульба", і хоч відтоді пісня дещо звукозмінилася, вона все одно легко впізнається і з задоволенням слухається. Взагалі ж дебютний альбом "безголовців" вийшов веселеньким. Відчувається, що писали музику й тексти хлопці жваві, незакомплексовані і дотепні. Останнє стосується насамперед автора слів у піснях "Голі дівки", "Хлоп з мотоциклом", "Шльондра цицката". Не претендуємо на істину в останній інстанції, та здається, що музикантам вдалося непогано поєднати музику і тексти. З першими ж акордами якось мимоволі підхоплюєшся до запального танцю і разом з тим вслухаєшся в слова, які, до речі, легко сприймаються й запам'ятовуються.
На презентаційну вечірку завітали друзі та шанувальники музикантів, приїхав з Рівного гурт "Bram Stoker". І рівняни разом із винуватцями свята заварили такий "компот"! Цілий вечір "безголовська" музика змінювалася "бремстокерською" і навпаки. Переможцем у цьому дружньому змаганні на витривалість, як завжди, стала публіка, яка кожну паузу між піснями заповнювала гучними аплодисментами, що місцями виливалися в справжню овацію.
Отож, перший альбом дубенського гурту "Без Голови" став історією. Дописана і перегорнута ще одна сторінка творчості. Здавалося б, з такої приємної нагоди можна як слід розслабитися і трохи відпочити від гітар, ударних і мікрофонів. Але ж ні! Щойно завершивши одну справу, невгамовні хлопці відразу беруться за іншу. Пальці знову перебирають струни, палички відбивають ритм, а вуста наспівують нові пісні - четвірка "безголових" посилено готується до підкорення нової вершини. У самому розпалі підготовка до участі у фестивалі "Тарас Бульба", на якому хлопці хочуть виступити з кількома новими піснями. На брак творчих ідей, як видно, брава четвірка не страждає. І це приємна новина для дубенської публіки. Адже торішній "Бульба" показав, що "безголових" у Дубні люблять, а тому чекають від них успішного виступу на фестивалі 2003 року.
Газета “ВІК” №23, 5.06.2003 р.

“ТАРАС БУЛЬБА” - ЖИТИМЕ.
"...І звичайно ж я не міг обминути нашу найкращу дубенську групу.
Гурт “Без Голови” м. Дубно.
На превеликий жаль я не зміг взяти інтерв’ю в усієї групи та за них всіх “відстрілявся” бас-гітарист Коновалюк Михайло.
- Який склад групи?
- Ольшевська Катерина - вокал
Арсенюк Микола - гітара
Бородейко Віктор - ударні
Кочедиков Олександр - соло-гітара
Коновалюк Михайло - бас-гітара
- Скільки років існує група?
- Приблизно року. А в нормальному складі - декілька місяців. От зараз ми вважаємо себе більш - менш постійним складом.
- Як створювалася група?
- Ідея була давно. Група взагалі розпочиналася ще з Демидівки - це були я і Коля. А в Дубно ми як приїхали, то хоч і думали про щось таке, проте не вірилось. А “хресним батьком” став Льончик. Він в цей період робив різні сейшени в “Альті” і ми попросилися до нього, спитали чи можна таке нам зробити. Це були я, Коля, і на той час з нами був “Художник”. От ми троє зібрались на 8-ме березня і зіграли перший сейшен. Це було рік назад, а потім вже з’явилася необхідність у вмілому ударникові та вокалістці. І ми знайшли їх майже одночасно, близько травня 2001 року.
- Я знаю, що ви вже записали одну пісню. Яка її назва, і де проводився запис?
- Пісня називається “Чом ти бродиш”, записана на студії “Зелена миля” в місті Дубно.
- А хто серед вас пише тексти пісень?
- Це я і Катерина.
- Я знаю, що деякі музиканти пишуть пісні від вражень після якоїсь події, або описують в них свої фантазії, а як в тебе народжується текст пісні?
- Це залежить від настрою. Пісня - вона або є, або ж нема. Можна писати кожен день Бог знає що, і ніколи в житті це не стане піснею, а можна раз в півроку, або навіть раз в житті і це буде дійсно тим, що може бути вічним.
- Більшості груп на шляху до вершини слави інколи бракує терпіння, аби все ж досягти цієї фінальної точки… У вас бувало щось подібне?
- Так, непорозуміння в колективі - це звичайне явище для більшості груп. Просто потрібно вміти знаходити з усіма спільну мову. Все залежить також і від того , чим є для тебе музика. Якщо вона для тебе є тим, що можна просто пограти, то в такому випадку можна посидіти в парку з гітарою і не потрібно ламати голову про те, як краще зіграти, де дістати апаратуру і що саме головне - за які гроші це все має відбуватись, не потрібно витрачати свої нерви, сили. Ну, а непорозуміння є в кожній групі, особливо під час репетицій, адже це найгірше, що тільки може бути, тому, що там інколи доходить до того що всі не бажають один з одним розмовлятити, але все одно продовжують робити спільну справу.
- А які у вас плани на цей рік, куди хочете поїхати, що зробити, чим зайнятися?
- Напевно, що й надалі будемо в студії працювати. Сьомого числа думаємо у Млинів поїхати, там також буде якийсь фестиваль. Можливо згодом з’являться ще якісь плани.
- Дякую за розповідь.
- Будь-ласка."
Артур Татаренко
Газета "Дзеркало плюс" №27, 4.07.2002 р.

ТРОХИ "БЕЗГОЛОВОСТІ" ЛИШЕ НА КОРИСТЬ.
Не так давно створений у Дубні музичний гурт "Без Голови" вже встиг зажити собі доброї слави серед місцевих любителів старого доброго рок-н-ролу. Якби не ці молоді хлопці плюс одна голосиста дівчина, старовинне місто й забуло б, що є така музика.
І хто б, окрім загартованих часом фанатів знав, що вона більш ніж успішно конкурує з дискотечним репертуаром і виконується (о, радість!) без усіляких фонограм. Збирається команда, разом складаються пісні, роздобуваються гітари, барабани, мінімально необхідна кількість звуковідтворювальної апаратури... Все! Вперед, підкорювати музичні вершини. Насамперед місцеві. Власне, це "Безголові" більш ніж успішно зробили, виступаючи в рок-орієнтованому пивбарі "Альт" і на святкуванні 10-річниці Незалежності України в Дубні. На майдані Незалежності "лабали" разом із іншими колективами і зібрали щедрий урожай оплесків дубенчан.
А в згадуваному "Альті" якось було започатковано чудову традицію - жодного суттєвого свята без "живого" виступу "Безголових". Тільки з початку цього року хлопці підготували своїм шанувальникам насичену музичну програму у новорічну ніч, привітали з "професійним" святом дубенських Тетян, зробили подарунок закоханим у День святого Валентина, зіграли з нагоди Дня захисника Вітчизни. Мало? Так буде ще 8 березня, Пасха, Трійця, День молоді. Стільки всього буде... До речі, а ви знали, що нині "Безголові" готують стартовий майданчик до потужного стрибка вгору? В такому разі розповідаю. Як миленькі працюють у студії звукозапису, готують дебютний сингл. Можливо він з'явиться на FМ-частотах. Але не будемо загадувати наперед. Побажаймо краще успіхів улюбленцям. І не тільки творчих. Бо ж усі вони - вельми зайняті молоді люди, і трохи таланту не завадить у будь-якій сфері їхньої життєдіяльності."
Газета “ВІК” №9, 28.02.2002 р.

   

ЧУТКИ | ЗЕ БЕНД | ПIСНЯ | ФАТАРАФIЇ | ПI АР | ЗВ'ЯЗОК | ПОСИЛАННЯ | КЛЮБ

© 2004 Без Голови | Вебмайстер
Hosted by uCoz